Продовжили вивчати низькогір’я Скибових Ґорґани студенти – географи першого курсу вже у водозборі Чечви – лівої притоки Лімниці (другої за довжиною після річки Стрий правої притока Дністра). Але перш ніж добратися до низькогір’я, повернули у селищі Рожнятів до другого з а величиною в Івано-Франківській області Чечвинського водосховища. Подальший маршрут транспортом проліг до села Князівське Калуського району. А звідти у пішому порядку вирушили до геологічного скельного утворення «Павлівський Камінь», яке розміщене на східному відгалуженні хребта Онежевата. В основі хребта лежить Дубівська морфоструктура Берегової скиби Скибової зони Флішових Карпат. Група мальовничих скель являє собою виходи сірого масивного пісковику ямненської світи палеоценового віку. Ямненські пісковики, як відомо, досить широко поширені серед відкладів крейдово-палеогенового структурного поверху як у межах Внутрішньої зони Передкарпатського крайового прогину, так і в Скибовій зоні Зовнішньофлішових Карпат. Скельні останці з північного боку вузькою грядою висотою 5–8 м підіймаються над ґрунтовим покривом букового лісу із домішкою ялиці. З південного боку скельний масив стрімким уступом висотою близько 25 м обривається до підніжжя. Основа скельного комплексу в нижній частині слаборозчленована, посічена вертикальними та горизонтальними тріщинами. У верхній частині скелі поруйновані та обточені процесами вивітрювання та денудації.
Скельні останці розташовані в лісовому масиві на абсолютній висоті 640 м, східніше найвищої вершини хребта Онежевата (707 м), яку відвідали вже не повним складом групи.
