Розпочався період польових практик у студентів – географів. Щоб не втрачати жодного погожого дня першокурсники в останній понеділок травня муніципальним транспортом вирушили у гори – «гори Вовчинецькі». Насправді це зовсім не гори у науковому сенсі, а тільки стрімкий уступ Подільської височини до долин річок Ворона та Бистриця Надвірнянська, які відділяють край Східноєвропейської рівнини від Передкарпатської височини, що у свою чергу є передгірною частиною Карпатської геоморфологічної країни.
Розглянувши, межі двох геоморфологічний країн вирушили стежкою, що в’ється вздовж верхньої частини височинного пасма, знайомлячись із особливостями прояву геоморфологічних процесів – зсувів, осипищ, карстових лійок, воклюзами. Паралельно із стрімкого уступу розглядали панораму Івано-Франківська із висоти пташиного польоту. Особливо зацікавила студентів карстова лійка із стрімким уступом, де є сформувались тріщинні ходи у гіпсовій стінці, яку називають печерою Івол. Також посмакувала вода із карстового джерела (воклюзу). На жаль дебіт джерела сильно впав у порівнянні з попередніми роками. Це наслідок посушливої весни, яка у свою чергу, очевидно, є проявом глобального потепління клімату.
Кінцевою точкою першого дня польової практики було місце злиття двох Бистриць – Надвірнянської і Солотвинської. Там зробили затяжний привал та пам’ятні фото.
